Поліція Гданська затримала 22-річного громадянина України, який вже вдруге не зупинився на вимогу поліції. Його безрозсудна спроба втекти від патрульного автомобіля завершилася на швидкісній магістралі S7; водія оштрафували на значну суму — 31 500 злотих, а також нарахували 210 штрафних балів.
Переслідування та повторні порушення
Інцидент стався в неділю на Алеї Перемоги (Aleja Zwycięstwa). Співробітники дорожньої поліції зафіксували, що автомобіль Audi, яким керував 22-річний чоловік, рухався зі швидкістю, що перевищувала дозволену на 58 км/год. Коли поліцейські подали сигнал зупинитися, водій натиснув на газ і почав тікати міськими вулицями на великій швидкості. Після переслідування, що тривало кілька кілометрів, його нарешті зупинили на швидкісній магістралі S7.
Ситуація була особливо серйозною, оскільки це вже не перше подібне порушення з боку цього чоловіка: у вересні він також не зупинився на вимогу поліції в іншому районі Гданська.
Поліція Гданська затримала 22-річного громадянина України, який вже вдруге не зупинився на вимогу поліції. Його безрозсудна спроба втекти від патрульного автомобіля завершилася на швидкісній магістралі S7; водія оштрафували на значну суму — 31 500 злотих, а також нарахували 210 штрафних балів.
Переслідування та повторні порушення
Інцидент стався в неділю на Алеї Перемоги. Співробітники дорожньої поліції зафіксували, що автомобіль Audi, яким керував 22-річний чоловік, рухався зі швидкістю, що перевищувала дозволену на 58 км/год. Після сигналу зупинитися водій прискорився і почав тікати міськими вулицями. Після кількох кілометрів переслідування його затримали на швидкісній магістралі S7.
Ситуація була серйозною, оскільки це вже не перше подібне порушення, вчинене цим чоловіком: у вересні він також не зупинився на вимогу поліції в іншому місці Гданська.
— Припиніть так шуміти, — сказала вона. — У мене голова розривається від ваших голосів. Я був приголомшений і не відразу зрозумів, що вона мала на увазі.
— А як щодо голосів? Колі? — спитав я.
— Сьогодні вранці, — відповіла вона. — Я прокинулася через шум у твоїй квартирі.
— Це неможливо, — сказав я. — Я вийшов з дому о восьмий ранку і весь повернувся зараз.
Сусідка похитала голову та впевнено сказала, що звуки точно повідомили з моєї квартири. За її словами, ранку, зовсім близько до ранку. Вона навіть сказала, що підійшла до мене додому та постукала у двері, але не нікого не відчинив. Тоді, за словами її, шум раптово припинився.
Я почав нервувати і намагався знайти якесь пояснення. Я сказав, що в моїй квартирі нікого не могло бути. Вона запропонувала вимагати поліцію, припустивши, що це могли бути грабники. Я відмовився, сказавши, що, можливо, просто забув вимкнути телебачення.
Я зайшов до квартири та все перевірив. Все було на своєму місці, двері не були виламані, і була повна тиша. Жодних слідів, жодних звуків. Я повернулась до сусідки та сказала, що вона, мабуть, помилилася. Ми обидва вирішили, що це просто непорозуміння.
Того вечора я намагалася заспокоїтися, але наступного дня історія повторилася. Сусідка знову зупинилася і сказала, що того дня вона чула жіночий крик, що доносився з моєї квартири.
У той момент мені справді стало не по собі. Я зрозумів, що поки мене немає вдома, там відбувається щось дивне.
Тії ночі я майже не спав. Можливо, вони дали мені душевний спокій і мої думки. Я зателефонував своєму керівнику, сказав, що мені погано, і залишився вдома.
О 7:45 я відчинив гараж, виїхав, щоб сусіди мене побачили, потім вимкнув двигун і обережно заїхав назад у машину. Явся повернувся назад і сховався в спальні під ліжком, намагаючись дихати якомога тихіше. Моє серце було таким сильним, таким щасливим, таким щасливим після входу в будівлю.
Кілька років минуло в повній тиші. Я вже починав думати, що втрачаю глузд, колинадцяту одіої ранку почув, як відчинилися вхідні двері.
Кроки були зроблені з певністю, незважаючи ні на що, куди йде. Він пройшов коридором і зайшов до спальні. І тоді я побачив його обличчя… 😨😱Продовження цієї жахливої історії я описав у першому коментарі👇👇
Коли я побачила його ноги, відтоді стало ясніше. Це був мій колишній хлопець. I’ve been talking about this topic for a while now, I’ve been talking about it a while now і і не забрала запасні ключі назад.
Він чудово знав мій графік і доходів сюди, коли мене не було вдома. І він був не один. Він приводив сюди інших жінок, зробив це навмисно, з помсти, вважаючи, що має на це право.
Я виповзла з-під ліжка, і коли він мене побачив, то зблід. Я нічого не пояснювала і не намагалася щось з’ясувати. Я одразу ж викликала поліцію та написала заяву про незаконне проникнення на приватну територію.
Того дня я нарешті зрозумів, що іноді найстрашніший незнайомець – це той, кого ти колись дуже добре знав.
